Проект наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

Про внесення змін до Порядку нормативної

грошової оцінки земель населених пунктів 

 

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, 

 

НАКАЗУЮ: 

 

1. У примітках до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, цифри «2,0» замінити цифрами «3,0». 

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. 

 

 

Перший заступник Міністра                                                                                                         Максим МАРТИНЮК

 

 

 

Доопрацьовано з Державною регуляторною службою

 

Проект

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

 

 

НАКАЗ

 

       _______________                                                        Київ                                                                 №___________

 

 

Про внесення змін до Порядку нормативної

грошової оцінки земель населених пунктів

 

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. У примітках до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, цифри «2,0» замінити цифрами «3,0».

2. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

 

Перший заступник Міністра                                                                                                         Максим МАРТИНЮК

Повідомлення про оприлюднення: 

Повідомлення про оприлюднення

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів»

 

1. Розробник:

Міністерство аграрної політки та продовольства України спільно з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

2. Стислий виклад змісту проекту:

Проект наказу розроблено з метою забезпечення збалансованості надходжень від плати за землю до місцевих бюджетів.

3. Спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта:

Проект наказу, пояснювальну записку та аналіз регуляторного впливу буде розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань:

Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця.

5. Адреси для надсилання зауважень і пропозицій:

Міністерство аграрної політики та продовольства України: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, тел. 278-81-71, факс 278-76-02, info@minagro.gov.ua.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: 03151, МСП, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, тел. 2757288, факс 2757288, land_sg@land.gov.ua.

Державна регуляторна служба України: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, тел. 2864711, inform@dkrp.gov.ua.

 

 

Перший заступник

Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                           Максим МАРТИНЮК

Пояснювальна записка: 

Пояснювальна записка

до проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Необхідність внесення змін до Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі – Порядок) зумовлена як станом ведення Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, так і станом формування місцевих бюджетів в частині їх наповнення та збалансованості.

Згідно частини першої статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів є плата за землю, що відноситься до податку на майно і є складовою місцевих податків. За даними Моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, який щомісяця здійснює Мінрегіон, за 8 місяців 2017 року до місцевих бюджетів надійшло 17,7 млрд грн плати за землю, що на 14,7% (на 2,3 млрд грн) більше від надходжень за аналогічний період минулого року. У структурі доходів плата за землю займає 14,7%.

Згідно підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до частини тринадцятої статті 1 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;

Статтею 13 Закону України “Про оцінку земель” визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану та функціонального використання земель.

Порядком було змінено підхід до встановлення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). Зазначений коефіцієнт встановлений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (далі – Класифікація). Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) наведені в додатку 1 до Порядку.

Коефіцієнт функціонального використання для забудованих земель населених пунктів коливається в межах 0,5-2,5 і має значний вплив на розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок і відповідно на розмір податку та орендної плати. 

Враховуючи факт наявності значної частини земельних ділянок сформованих до запровадження Класифікації з цільовим призначенням, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики Порядком запроваджено коефіцієнт функціонального використання Кф зі значенням 2.

Коефіцієнт зазначено у примітках до додатку 1 Порядку і визначено, що зазначений коефіцієнт застосовується для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.

За даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”), яка заповнювалась відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 788/3228 (на час його чинності) станом на 01.01.2014 частка земель, коефіцієнт функціонального використання яких менше значення 2 в загальній площі земель населених пунктів України становить 99,4%.

Застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф=2 зумовлено наступними чинниками.

Як свідчить світовий досвід розвитку економічної системи держав з розвинутою ринковою економікою, важливим принципом державного регулювання є дотримання вимоги матеріально-фінансової збалансованості з метою забезпечення ресурсного потенціалу суспільства.

Абзацами дев’ятим та десятим частини першої статті 10 Господарського кодексу України до основних напрямів економічної політики, що визначаються державою віднесена:

бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, підвищення ефективності державних інвестицій у економіку, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у сфері міжбюджетних відносин, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі національного доходу;

податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно статті 194 Кодексу призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Абзацом першим частини першої статті 1 Закону України “Про Державний земельний кадастр” (далі – Закон) визначено, що Державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до абзацу другого, четвертого та п’ятого статті 3 Закону до основних принципів Державного земельного кадастру віднесені обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Частиною п’ятою статті 5 Закону передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Пунктом «є» частини першої статті 13 Закону визначено, що до складу відомостей Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць відносяться відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до абзацу першого пункту б частини другої статті 21 Закону відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

 на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Згідно частини третьої статті 24 Закону державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

В результаті застосування коефіцієнта функціонального використання (Кф=2) 44 270 громадян та юридичних осіб протягом 2017 року здійснили зміну функціонального використання земельних ділянок у відповідності до  Класифікації, внесли відповідні відомості та зареєстрували земельні ділянки.

Зазначений факт засвідчив, що застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок Кф=2 є обумовленим і необхідним регуляторним механізмом, який дозволяє забезпечити наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями шляхом мотивації власників та землекористувачів земельних ділянок у яких коефіцієнт функціонального використання Кф нижче значення 2 здійснити оформлення та реєстрацію земельної ділянки у Кадастрі відповідно до вимог земельного законодавства.

Однак, досвід проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з застосуванням Кф=2 не в повній мірі вирішує питання щодо наповнення Кадастру. Поза увагою залишились земельні ділянки, які  відповідно до кодів видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики відносились до земельних ділянок  комерційного використання з коефіцієнтом 2,5. До набрання чинності Класифікації вищезазначені землі обліковувались в Кадастрі, як землі комерційного використання.

Загальна частка зазначених земель в загальній площі земель населених пунктів (даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності” станом на 01.01.2014) становить лише 0,6% та має значний потенціал для наповнення місцевого бюджету.

Відповідно до Класифікації запровадженої Порядком до цього сегменту ринку земель несільськогосподарського призначення населених пунктів відносяться земельні ділянки, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку комерційних цілях (для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу, будівництва та обслуговування будівель торгівлі, будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури).

В результаті запровадження Класифікації зазначені земельні ділянки віднеслись до земельних ділянок стосовно яких у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, що сприяло тому, що при видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки їхнім земельним ділянкам автоматично присвоївся коефіцієнт функціонального використання Кф=2.

Власники та землекористувачі зазначених земельних ділянок стримують процес наповнення земельного кадастру, задовольняючись коефіцієнтом функціонального використання Кф=2 і не поспішають з внесенням відповідної інформації до Кадастру що відповідно впливає на недонадходження до місцевих бюджетів.

Для прикладу. За даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”) станом на 01.01.2015 в межах міста Дніпропетровська налічувалось всього 40507,67 га земель різного цільового призначення, з них комерційного використання відповідно 1532,8 га або 3,8% від загальної площі земель.

Базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту (станом на 01.01.2013 року) – 306,35 грн/кв. м. Нормативна грошова оцінка земель комерційного використання становить 4695,7 млн грн.

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 15.02.2017 №12/18 “Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 “Про місцеві податки і збори на території міста” ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, у тому числі за землі загального користування, становить 1% від їх нормативної грошової оцінки.

При застосуванні коефіцієнту функціонального використання Кф=2, надходження у вигляді податку за земельні ділянки комерційного використання становлять ((4 695 732 000*2)*0,01) – 93 914,6 тис. грн.

При застосуванні коефіцієнту функціонального використання відповідно до Класифікації Кф=2,5 надходження у вигляді податку за земельні ділянки складуть ((4 695 732 000*2,5)*0,01) – 117 914,6 тис. грн.

Додаткові надходження складуть (117 914,6 – 93 914,6) – 23478,6 тис. грн. або 25% проти надходжень від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з коефіцієнтом функціонального використання Кф=2.

Вищезазначені дані обумовлюють необхідність внесення змін до Порядку в частині застосування коефіцієнту функціонального використання Кф зі значенням 3, зазначеного в примітках до додатку 1 Порядку, для  земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Запровадження коефіцієнту функціонального використання Кф=3 для земельних ділянок у яких відсутній код видів цільового призначення земель створить необхідний регуляторний механізм для власників та землекористувачів таких земельних ділянок щодо внесення ними відповідних змін до відомостей Кадастру і відповідно наповнення надходжень до місцевого бюджету за рахунок плати за землю в розмірі 188,1 млн грн. Відповідні розрахунки наведені в таблиці.

Статус населе-ного пункту

Загальна площа земель комер-ційного викрис-тання, га

Середня

базова вар-тість одно-

го квадрат-

ного метра земель населеного пункту(ста-ном на 1 січня року останнього проведення оцінки), грн.

Нормативна грошова

оцінка земель

комерційного

використання,

млн грн.

Надходження коштів від сплати земель-ного податку (ставка оподат-кування 1% від нормативної грошової оцін-ки, млн грн.

Додаткові надходжен-ня в резу-льтаті вне-сення змін до Поряд-ку, млн грн.

Кф=2

Кф=2,5

Кф=2

Кф=2,5

1

2

3

4

5

6

7

8

Місто

28700

106,62

610199,9

76499,9

611,9

764,9

153,0

Селище

6100

50,69

6184,2

7730,2

61,8

77,3

15,5

Село

10900

35,89

7824,0

9780,0

78,2

97,8

19,6

Разом по Україні

45700

Х

Х

Х

751,9

940,0

188,1

Внесення змін до Порядку покращить стан ведення Кадастру в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, а також позитивно вплине на збільшення надходжень до місцевого бюджету та його збалансованість, що відповідатиме основним принципам функціонування бюджетної системи України.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту акта є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок та можливості наповнення місцевого бюджету.

Досягнення мети здійснено шляхом внесення змін до Порядку в частині застосування регуляторного коефіцієнту функціонального використання Кф зі значенням 3, зазначеного в примітках до додатку 1 Порядку, для  земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Земельний кодекс України;

Податковий кодекс України;

Господарський кодекс України;

Закон України “Про Державний земельний кадастр”;

Закон України “Про оцінку земель”;

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 “Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів”.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація наказу не потребує фінансування з державного та місцевих бюджетів, а також додаткових матеріальних та інших витрат.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державною регуляторною службою України та підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Реалізація передбачених проектом акта положень позитивно вплине на розвиток місцевих бюджетів.

6.1. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект наказу розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики для громадського обговорення.

8.1. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не потребує консультацій з уповноваженими представниками

всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта є регуляторним актом.

Метою державного регулювання є застосування регуляторного коефіцієнту функціонального використання Кф зі значенням 3, зазначеного в примітках до додатку 1 Порядку, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Проект акта відповідає загальним принципам державної регуляторної політики.

Об’єкт впливу

Вигоди

Витрати

Держава

Забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок та можливості наповнення місцевого бюджету.

Витрати відсутні.

Суб’єкти господарювання

Плата за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок, внесення об'єктивних та достовірних відомостей про земельні ділянки до Кадастру.

Витрати пов’язані з підвищенням плати за землю відповідно до функціонального викорис-тання земельних ділянок.

Громадяни

Наявність об’єктивної, достовірної та повної інформації про об’єкти Кадастру.

Витрати відсутні.

 

10.1.Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта не впливає на ринок праці. 

11. Прогноз результатів

Забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок та можливості наповнення місцевого бюджету.

 

 

Перший заступник

Міністра аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                            Максим МАРТИНЮК

Аналіз регуляторного впливу: 

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України“Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів”

 

І.Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Необхідність внесення змін до Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі – Порядок) зумовлена як станом ведення Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, так і станом формування місцевих бюджетів в частині їх наповнення та збалансованості.

Згідно частини першої статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів є плата за землю, що відноситься до податку на майно і є складовою місцевих податків. За даними Моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, який щомісяця здійснює Мінрегіон України, за 8 місяців 2017 року до місцевих бюджетів надійшло 17,7 млрд грн плати за землю, що на 14,7% (на 2,3 млрд грн) більше від надходжень за аналогічний період минулого року. У структурі доходів плата за землю займає 14,7%.

Згідно підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до частини тринадцятої статті 1 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; 

Статтею 13 Закону України “Про оцінку земель” визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану та функціонального використання земель.

Порядком було змінено підхід до встановлення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). Зазначений коефіцієнт встановлений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (далі Класифікація). Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) наведені в додатку 1 до Порядку.

Коефіцієнт функціонального використання для забудованих земель населених пунктів коливається в межах 0,5-2,5 і має значний вплив на розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок і відповідно на розмір податку та орендної плати. 

Враховуючи факт наявності значної частини земельних ділянок сформованих до запровадження Класифікації з цільовим призначенням, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики Порядком запроваджено коефіцієнт функціонального використання Кф зі значенням 2.

Коефіцієнт зазначено у примітках до додатку 1 Порядку і визначено, що зазначений коефіцієнт застосовується для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.

За даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”), яка заповнювалась відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 788/3228 (на час його чинності) станом на 01.01.2014 частка земель, коефіцієнт функціонального використання яких менше значення 2 в загальній площі земель населених пунктів України становить 99,4%.

Застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф=2 зумовлено наступними чинниками.

Як свідчить світовий досвід розвитку економічної системи держав з розвинутою ринковою економікою, важливим принципом державного регулювання є дотримання вимоги матеріально-фінансової збалансованості з метою забезпечення ресурсного потенціалу суспільства.

Абзацами дев’ятим та десятим частини першої статті 10 Господарського кодексу України до основних напрямів економічної політики, що визначаються державою віднесена:

-         бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, підвищення ефективності державних інвестицій у економіку, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у сфері міжбюджетних відносин, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі національного доходу;

-         податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно статті 194 Кодексу призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Абзацом першим частини першої статті 1 Закону України “Про Державний земельний кадастр” (далі – Закон) визначено, що Державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до абзацу другого, четвертого та п’ятого статті 3 Закону до основних принципів Кадастру віднесені обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Частиною п’ятою статті 5 Закону передбачено, що внесення відомостей до Кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Пунктом «є» частини першої статті 13 Закону визначено, що до складу відомостей Кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць відносяться відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до абзацу першого пункту б частини другої статті 21 Закону відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

-                      на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

-                     на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

-                     на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Згідно частини третьої статті 24 Закону державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

-                     особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

-                     власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

-                     органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

-                     в результаті застосування коефіцієнта функціонального використання (Кф=2) 44 270 громадян та юридичних осіб протягом 2017 року здійснили зміну функціонального використання земельних ділянок у відповідності до  Класифікації, внесли відповідні відомості та зареєстрували земельні ділянки.

Зазначений факт засвідчив, що застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок Кф=2 є обумовленим і необхідним регуляторним механізмом, який дозволяє забезпечити наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями шляхом мотивації власників та землекористувачів земельних ділянок у яких коефіцієнт функціонального використання Кф нижче значення 2 здійснити оформлення та реєстрацію земельної ділянки у Кадастрі відповідно до вимог земельного законодавства.

Однак, досвід проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з застосуванням Кф=2 не в повній мірі вирішує питання щодо наповнення Кадастру. Поза увагою залишились земельні ділянки, які відповідно до кодів видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики відносились до земельних ділянок комерційного використання з коефіцієнтом 2,5. До набрання чинності Класифікації вищезазначені землі обліковувались в Кадастрі, як землі комерційного використання.

Загальна частка зазначених земель в загальній площі земель населених пунктів (даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності” станом на 01.01.2014) становить лише 0,6% та має значний потенціал для наповнення місцевого бюджету.

Відповідно до Класифікації запровадженої Порядком до цього сегменту ринку земель несільськогосподарського призначення населених пунктів відносяться земельні ділянки, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку комерційних цілях (для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу, будівництва та обслуговування будівель торгівлі, будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури).

В результаті запровадження Класифікації зазначені земельні ділянки віднеслись до земельних ділянок стосовно яких у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, що сприяло тому, що при видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки їхнім земельним ділянкам автоматично присвоївся коефіцієнт функціонального використання Кф=2.

Власники та землекористувачі зазначених земельних ділянок стримують процес наповнення земельного кадастру, задовольняючись коефіцієнтом функціонального використання Кф=2 і не поспішають з внесенням відповідної інформації до Кадастру що відповідно впливає на недонадходження до місцевих бюджетів.

Для прикладу. За даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”) станом на 01.01.2015 в межах міста Дніпропетровська налічувалось всього 40507,67 га земель різного цільового призначення, з них комерційного використання відповідно 1532,8 га або 3,8% від загальної площі земель.

Базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту (станом на 01.01.2013 року) – 306,35 грн/кв. м. Нормативна грошова оцінка земель комерційного використання становить 4695,7 млн грн.

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 15.02.2017 №12/18 “Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 “Про місцеві податки і збори на території міста” ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, у тому числі за землі загального користування, становить 1% від їх нормативної грошової оцінки.

При застосуванні коефіцієнту функціонального використання Кф=2, надходження у вигляді податку за земельні ділянки комерційного використання становлять ((4 695 732 000*2)*0,01) – 93 914,6 тис. грн.

При застосуванні коефіцієнту функціонального використання відповідно до Класифікації Кф=2,5 надходження у вигляді податку за земельні ділянки складуть ((4 695 732 000*2,5)*0,01) – 117 914,6 тис. грн.

Додаткові надходження складуть (117 914,6 – 93 914,6) – 23478,6 тис. грн. або 25% проти надходжень від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з коефіцієнтом функціонального використання Кф=2.

Вищезазначені дані обумовлюють необхідність внесення змін до Порядку в частині застосування коефіцієнту функціонального використання Кф зі значенням 3, зазначеного в примітках до додатку 1 Порядку, для  земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Запровадження коефіцієнту функціонального використання Кф=3 для земельних ділянок у яких відсутній код видів цільового призначення земель створить необхідний регуляторний механізм для власників та землекористувачів таких земельних ділянок щодо внесення ними відповідних змін до відомостей Кадастру і відповідно наповнення надходжень до місцевого бюджету за рахунок плати за землю в розмірі 188,1 млн грн. Відповідні розрахунки наведені в таблиці.

Статус населе-ного пункту

Загальна площа земель комер-ційного викрис-тання, га

Середня

базова вартість одного квадратного метра земель населеного пункту(станом на 01.01 року останнього проведення оцінки), грн.

Нормативна грошова

оцінка земель

комерційного

використання,

млн грн.

Надходження коштів від сплати земельного податку (ставка оподаткування 1% від нормативної грошової оцін-ки, млн грн.

Додаткові надходжен-ня в резу-льтаті вне-сення змін до Поряд-ку, млн грн.

Кф=2

Кф=2,5

Кф=2

Кф=2,5

Місто

28700

106,62

610199,9

76499,9

611,9

764,9

153,0

Селище

6100

50,69

6184,2

7730,2

61,8

77,3

15,5

Село

10900

35,89

7824,0

9780,0

78,2

97,8

19,6

Разом по Україні

45700

Х

Х

Х

751,9

940,0

188,1

Внесення змін до Порядку покращить стан ведення Кадастру в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, а також позитивно вплине на збільшення надходжень до місцевого бюджету та його збалансованість, що відповідатиме основним принципам функціонування бюджетної системи України.

Проблема, яку пропонується врегулювати поширюється на такі верстви суспільства:

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

Так

 

Держава

Так

 

Суб’єкти господарювання, у тому числі суб’єкти малого підприємництва

Так

 

Проблема, яку пропонується врегулювати не може бути врегульована за рахунок ринкових механізмів, оскільки внесення відомостей до Кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

ІІ.Цілі державного регулювання

Ціллю державного регулювання є створення регуляторного механізму для забезпечення внесення до Кадастру об'єктивних та достовірних відомостей про всі його об'єкти, а також забезпечить умови для справляння плати за землю за відповідні земельні ділянки з урахуванням їх цільового призначення, визначеного відповідно до Класифікації.

ІІІ.Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

1.    Визначення альтернативних способів

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути так званий «statusquo», тобто збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком.

Вид альтернативи

Опис альтернативи

 Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

Відсутність механізму для наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями про земельні ділянки, недостатнє наповнення місцевого бюджету коштами від плати за землю.

   Прийняття проекту регуляторного акта

Застосування в повній мірі принципів Кадастру при внесені відомостей, використання земельних ділянок відповідно до Класифікації та сплати земельного податку відповідно функціонального використання земельних ділянок.

2.    Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком не в повній мірі забезпечуєосновних принципів Кадастру і наповнення місцевих бюджетів коштами від плати за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок.

Прийняття проекту регуляторного акта, дозволить врегулювати зазначені питання.

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

   Альтернатива 1.

Відсутні

Відсутні

 

   Альтернатива 2.

 

Забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю відповідно функціонального використання земельних ділянок та наповнення місцевого бюджету

Відсутні

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

   Альтернатива 1.

Відсутні

Відсутні

   Альтернатива 2.

Наявність об’єктивної, достовірної та повної інформації про об’єкти Кадастру

Відсутні

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарюван-ня, що підпадають під дію регулювання, одиниць

 

2731

12746

894936

910413

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

 

0,3

1,4

98,3

100

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

   Альтернатива 1.

Плата за землю не відповідає її функціональному використанню, як складової нормативної грошової оцінки земель, суперечить  Класифікації

Витрати відсутні

   Альтернатива 2.

Плата за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок, внесення об'єктивних та достовірних відомостей про земельні ділянки до Кадастру

Витрати пов’язані з підвищенням плати за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

Альтернатива 1. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці “Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта”)

0

Альтернатива 2. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці “Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта”)

563951,2

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

1

Відсутність механізму для наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями про земельні ділянки, недостатнє наповнення місцевого бюджету коштами від плати за землю.

Альтернатива 2

Внесення змін до Порядку

4

Застосування в повній мірі принципів Кадастру при внесені відомостей, використання земельних ділянок відповідно до Класифікації та сплати земельного податку відповідно функціонального використання земельних ділянок.

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 2

Внесення змін до Порядків

Застосування в повній мірі принципів Кадастру при внесені відомостей, використання земельних ділянок відповідно до Класифікації та сплати земельного податку відповідно функціо-нального використання земельних ділянок.(4 бали)

Витрати пов’язані з підвищенням плати за землю відповідно до функціонального викорис-тання земельних ділянок

 Проблема існувати не буде.

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

Відсутні (1 бал).

Відсутність механізму для наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями про земельні ділянки, недостатнє наповнення місцевого бюджету коштами від плати за землю.

Витрати відсутні

Проблема продовжує існувати.

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 2

Внесення змін до Порядку

  Вирішення зазначеної проблеми

0

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

  Існування проблеми

Х

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Розв’язання визначеної проблеми можливо при запровадженні коефіцієнту функціонального використання Кф=3 для земельних ділянок у яких відсутній код видів цільового призначення земель, як регуляторногота мотиваційного механізму для власників та землекористувачів таких земельних ділянок щодо внесення ними відповідних змін до відомостей Кадастру і відповідного наповнення надходжень до місцевого бюджету за рахунок плати за землю.

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми:

1) довести до відома суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з розробкою технічної документації з нормативної грошової оцінки земель про прийняття регуляторного акта;

2) забезпечити інформування громадськості про зміни Порядків нормативної грошової оцінки земель шляхом оприлюднення відповідної інформації на веб-сайтах Мінагрополітики та Держгеокадастру.

Дія регуляторного акта не передбачає необхідності перегляду вже розробленої та затвердженої відповідними органами місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Витрати на виконання вимог регуляторного акта з боку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб відсутні. Прийняття регуляторного акта не потребує створення нового центрального органу виконавчої влади або підрозділів у вже існуючих органах.

Витрати для відповідних суб’єктів господарської діяльності пов’язані з виконанням вимог земельного, податкового та бюджетного законодавства в частині підвищення плати за землю власників та землекористувачів за земельні ділянки відповідно до Класифікації, а саме за земельні ділянки з коефіцієнтом функціонального використання 2,5.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Регуляторний акт має необмежений строк дії.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
У разі прийняття нормативно-правового акта вищої юридичної сили, яким буде змінено регулювання методичних засад та процедури проведення 
нормативної грошової оцінки, положення регуляторного акта будуть приведені у відповідність до такого нормативно-правового акта.
Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства після його офіційного оприлюднення.

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Основними показниками результативності акта є:

 - реалізація принципів ведення Кадастру, а саме внесення до Державного земельного кадастру об'єктивних, достовірних та повних відомостей про всі його об'єкти, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей;

- забезпечення необхідною кадастровою інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель;

- визначення розміру плати за землю відповідно функціонального використання земельних ділянок, визначених Класифікацією;

- реалізація принципів бюджетного законодавства в частинінаповнення та збалансованостімісцевого бюджету.

 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом статистичного аналізу показників проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення під водними об’єктами.

Повторне відстеження буде здійснено через рік після набуття чинності регуляторного акту, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження буде здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Для проведення відстеження у якості цільових груп будуть залучені суб’єкти господарювання які є розробниками документації із землеустрою та їх громадські об’єднання.

 

 

Перший заступник Міністра

аграрної політики

та продовольства України                                                                                                            Максим МАРТИНЮК

 

 

 

 

 

Доопрацьовано з Державною регуляторною службою

 

 

 

 

Аналіз регуляторного впливу

проекту наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України “Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів”

 

І. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Необхідність внесення змін до Порядку проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі – Порядок) зумовлена як станом ведення Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, так і станом формування місцевих бюджетів в частині їх наповнення та збалансованості.

Згідно частини першої статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів є плата за землю, що відноситься до податку на майно і є складовою місцевих податків. За даними Моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, який щомісяця здійснює Мінрегіон України, за 8 місяців 2017 року до місцевих бюджетів надійшло 17,7 млрд грн плати за землю, що на 14,7% (на 2,3 млрд грн) більше від надходжень за аналогічний період минулого року. У структурі доходів плата за землю займає 14,7%.

Згідно підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до частини тринадцятої статті 1 Закону України “Про оцінку земель” нормативна грошова оцінка земельних ділянок – капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;

Статтею 13 Закону України “Про оцінку земель” визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану та функціонального використання земель.

При затвердженні Порядку було змінено підхід до встановлення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф). Так, зокрема згідно з положеннями Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 р. № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262 (визнано таким, що втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної академії аграрних наук України від 30 грудня 2016 року № 592/341/428), коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадилось згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно з положеннями Порядку зазначений коефіцієнт встановлений на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (далі – Класифікація). Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) наведені в додатку 1 до Порядку.

Коефіцієнт функціонального використання для забудованих земель населених пунктів коливається в межах 0,5-2,5 і має значний вплив на розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок і відповідно на розмір податку та орендної плати.

Враховуючи факт наявності значної частини земельних ділянок сформованих до запровадження Класифікації з цільовим призначенням, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики Порядком запроваджено коефіцієнт функціонального використання Кф зі значенням 2,0.

Коефіцієнт зазначено у примітках до додатку 1 Порядку і визначено, що зазначений коефіцієнт застосовується для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки.

За даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”), яка заповнювалась відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 788/3228 (на час його чинності) станом на 01.01.2016 частка земель, коефіцієнт функціонального використання яких менше значення 2 в загальній площі земель населених пунктів України становить 99,4%.

Застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки Кф=2 зумовлено наступними чинниками.

Як свідчить світовий досвід розвитку економічної системи держав з розвинутою ринковою економікою, важливим принципом державного регулювання є дотримання вимоги матеріально-фінансової збалансованості з метою забезпечення ресурсного потенціалу суспільства.

Абзацами дев’ятим та десятим частини першої статті 10 Господарського кодексу України до основних напрямів економічної політики, що визначаються державою віднесена:

бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, підвищення ефективності державних інвестицій у економіку, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у сфері міжбюджетних відносин, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі національного доходу;

податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно статті 194 Кодексу призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Абзацом першим частини першої статті 1 Закону України “Про Державний земельний кадастр” (далі – Закон) визначено, що Державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до абзацу другого, четвертого та п’ятого статті 3 Закону до основних принципів Кадастру віднесені обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Частиною п’ятою статті 5 Закону передбачено, що внесення відомостей до Кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Пунктом «є» частини першої статті 13 Закону визначено, що до складу відомостей Кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць відносяться відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до абзацу першого пункту б частини другої статті 21 Закону відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

 на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Згідно частини третьої статті 24 Закону державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

В результаті застосування коефіцієнта функціонального використання (Кф=2) 44 270 громадян та юридичних осіб протягом 2017 року здійснили зміну функціонального використання земельних ділянок у відповідності до Класифікації, внесли відповідні відомості та зареєстрували земельні ділянки.

Зазначений факт засвідчив, що застосування коефіцієнту функціонального використання земельних ділянок Кф=2 є обумовленим і необхідним регуляторним механізмом, який дозволяє забезпечити наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями шляхом мотивації власників та землекористувачів земельних ділянок у яких коефіцієнт функціонального використання Кф нижче значення 2 здійснити оформлення та реєстрацію земельної ділянки у Кадастрі відповідно до вимог земельного законодавства.

Однак, досвід проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з застосуванням Кф=2 не в повній мірі вирішує питання щодо наповнення Кадастру. Поза увагою залишились земельні ділянки, які відповідно до кодів видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надавали органи державної статистики відносились до земельних ділянок комерційного використання з коефіцієнтом 2,5. До набрання чинності Класифікації вищезазначені землі обліковувались в Кадастрі, як землі комерційного використання.

Загальна частка зазначених земель в загальній площі земель населених пунктів (за даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності” станом на 01.01.2016) становить 0,6% але при цьому має значний потенціал для наповнення місцевого бюджету за рахунок застосування підвищуючого коефіцієнту функціонального коефіцієнта 2,5.

Відповідно до Класифікації запровадженої Порядком до цього сегменту ринку земель несільськогосподарського призначення населених пунктів відносяться земельні ділянки, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку, в комерційних цілях (для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування, розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу, будівництва та обслуговування будівель торгівлі, будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ, будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури).

В результаті запровадження Класифікації зазначені земельні ділянки віднеслись до земельних ділянок стосовно яких у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, що сприяло тому, що при видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки їхнім земельним ділянкам автоматично присвоївся коефіцієнт функціонального використання Кф=2.

Власники та землекористувачі зазначених земельних ділянок стримують процес наповнення земельного кадастру, задовольняючись коефіцієнтом функціонального використання Кф=2 і не поспішають з внесенням відповідної інформації до Кадастру що відповідно впливає на недонадходження до місцевих бюджетів.

Для прикладу. За даними річної державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”) станом на 01.01.2016 в межах обласних центрів налічувалось земель комерційного використання 7242,21 га або 2,01% від загальної площі земель обласних центрів.

Середня базова вартість одного квадратного метра земель обласних центрів становить – 326,73 грн/кв. м.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель комерційного використання обласних центрів становить 47325 млн грн (при Кф=2.0).

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради VII скликання від 15.02.2017 №12/18 “Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 “Про місцеві податки і збори на території міста” ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, у тому числі за землі загального користування, становить 1% від їх нормативної грошової оцінки (класична «базова» ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що може бути прийнята для проведення узагальнених розрахунків).

При застосуванні коефіцієнту функціонального використання Кф=2, надходження у вигляді податку за земельні ділянки комерційного використання становлять (47 325 076 434,57*0,01) – 473,250 млн грн.

При застосуванні коефіцієнту функціонального використання відповідно до Класифікації Кф=2,5 нормативна грошова оцінка становить 59156 млн грн., а надходження у вигляді податку за земельні ділянки складуть (59 156 345 543,21*0,01) – 591,563 млн грн.

Таким чином місцеві бюджети обласних центрів за рахунок не внесення власниками та землекористувачами зазначених земельних ділянок змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельної ділянки місцеві бюджети недоотримують близько
118 млн грн (591,563-473,250) або 25% проти надходжень від нормативної грошової оцінки земельних ділянок з коефіцієнтом функціонального використання Кф=2.

Вищезазначені дані обумовлюють необхідність внесення змін до Порядку в частині застосування коефіцієнту функціонального використання Кф зі значенням 3, зазначеного в примітках до додатку 1 Порядку, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Кадастру та у разі якщо у відомостях Кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Запровадження коефіцієнту функціонального використання Кф=3 для земельних ділянок у яких відсутній код видів цільового призначення земель створить необхідний регуляторний механізм для власників та землекористувачів таких земельних ділянок щодо внесення ними відповідних змін до відомостей Кадастру і відповідно наповнення місцевого бюджету за рахунок плати за землю додатково в розмірі 236,625 млн грн.

Так, при застосуванні коефіцієнту функціонального використання Кф=3,0 нормативна грошова оцінка вищезазначених земель становитиме 70987 млн грн, а надходження у вигляді податку за земельні ділянки складуть (70 987 614 651,85*0,01) – 709,876 млн грн.

Розрахунок надходжень до місцевих бюджетів у вигляді податку за земельні ділянки з різними значеннями коефіцієнта функціонального використання (Кф) земельної ділянки наведено у таблиці.

 


Розрахунок надходжень до місцевих бюджетів у вигляді податку за земельні ділянки з різними значеннями коефіцієнта функціонального використання (Кф) земельної ділянки.

Область

Кількість суб'єктів господарювання – власників (землекористувачів) земельних ділянок, од.

Площа земельних ділянок у власності та користуванні, га

Середня базова вартість з урахуванням індексації, грн/м.кв.

ставка податку

Розрахункова сума плати за землю (земельний податок)

 
 
 
 

 

Кф - 2,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обласні центри

інші населені пункти

всього

обласні центри, га

інші населені пункти, га

всього

обласні центри

інші населені пункти

обласні центри

інші населені пункти

всього

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

 

2

Вінницька

576

10 991

11 567

124,03

1 896,47

2 020,51

363,21

36,44

0,01

9 010 079,94

13 820 894,36

22 830 974,30

 

3

Волинська

189

5 769

5 958

75,15

1 555,47

1 630,61

254,72

22,57

0,01

3 828 267,52

7 021 900,60

10 850 168,13

 

4

Дніпропетровська

1520

9 388

10 908

731,56

1 808,73

2 540,29

306,35

37,07

0,01

44 822 560,82

13 410 988,93

58 233 549,75

 

5

Донецька

2023

11 920

13 943

1 030,71

1 825,68

2 856,38

329,09

28,16

0,01

67 838 003,09

10 280 594,26

78 118 597,35

 

6

Житомирська

550

7 939

8 489

109,86

1 559,45

1 669,31

312,00

45,83

0,01

6 855 106,50

14 293 911,21

21 149 017,71

 

7

Закарпатська

142

5 640

5 782

57,00

1 110,26

1 167,26

398,04

44,64

0,01

4 537 424,23

9 912 115,77

14 449 540,01

 

8

Запорізька

1251

5 953

7 203

502,08

1 186,04

1 688,12

299,14

22,87

0,01

30 037 998,04

5 425 107,64

35 463 105,68

 

9

Івано-Франківська

482

9 240

9 722

151,21

2 130,29

2 281,50

233,25

25,01

0,01

7 054 145,55

10 656 352,63

17 710 498,18

 

10

Київська

949

10 078

11 027

1,51

2 071,96

2 073,47

857,39

64,48

0,01

258 896,08

26 719 630,43

26 978 526,51

 

11

Кіровоградська

543

5 328

5 870

186,59

1 136,19

1 322,77

170,06

25,31

0,01

6 346 166,84

5 751 335,16

12 097 502,01

 

12

Луганська

1465

7 908

9 373

516,82

2 103,87

2 620,68

288,17

29,77

0,01

29 786 067,82

12 525 667,44

42 311 735,26

 

13

Львівська

426

9 582

10 008

308,84

2 186,63

2 495,46

528,45

51,27

0,01

32 641 378,23

22 422 577,74

55 063 955,97

 

14

Миколаївська

797

4 245

5 042

469,25

731,37

1 200,62

219,44

33,14

0,01

20 594 297,28

4 847 438,45

25 441 735,73

 

15

Одеська

614

7 118

7 732

293,33

1 407,40

1 700,72

426,88

74,21

0,01

25 043 027,55

20 889 168,31

45 932 195,86

 

16

Полтавська

680

7 769

8 449

187,48

2 125,80

2 313,28

239,23

52,35

0,01

8 969 975,12

22 256 011,58

31 225 986,69

 

17

Рівненська

244

5 001

5 244

105,18

1 044,46

1 149,64

247,16

46,80

0,01

5 199 351,40

9 775 792,09

14 975 143,49

 

18

Сумська

474

6 812

7 287

165,27

1 206,48

1 371,75

272,73

36,03

0,01

9 014 867,74

8 692 948,87

17 707 816,61

 

19

Тернопільська

220

6 710

6 931

105,69

1 677,11

1 782,80

165,64

34,52

0,01

3 501 203,04

11 577 473,38

15 078 676,41

 

20

Харківська

857

7 899

8 757

632,13

1 520,07

2 152,20

521,16

51,51

0,01

65 888 295,16

15 659 821,02

81 548 116,18

 

21

Херсонська

587

3 328

3 915

763,68

674,53

1 438,22

266,44

29,32

0,01

40 694 645,65

3 955 565,29

44 650 210,94

 

22

Хмельницька

433

8 118

8 551

168,05

1 492,65

1 660,69

333,59

30,05

0,01

11 211 685,79

8 970 438,26

20 182 124,04

 

23

Черкаська

455

5 723

6 178

140,13

1 419,36

1 559,49

210,60

18,51

0,01

5 902 144,37

5 255 362,78

11 157 507,14

 

24

Чернівецька

637

5 328

5 964

274,80

989,61

1 264,42

306,97

43,26

0,01

16 871 162,96

8 562 634,13

25 433 797,10

 

25

Чернігівська

447

6 675

7 122

141,88

1 500,13

1 642,01

291,84

22,47

0,01

8 281 389,33

6 740 866,12

15 022 255,45

 

 

Всього

16562

174 462

191 024

7 242,21

36 360,00

43 602,21

326,73

40,19

0,01

473 250 764,35

292 291 958,96

765 542 723,31

 

 

 

Область

Розрахункова сума плати за землю (земельний податок)

Розрахункова сума плати за землю (земельний податок)

 
 
 
 

 

Кф - 2,50

 

 

Кф - 3,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обласні центри

інші населені пункти

всього

обласні центри

інші населені пункти

всього

 

1

2

15

16

17

18

19

20

 

2

Вінницька

11 262 599,93

17 276 117,94

28 538 717,87

13 515 119,91

20 731 341,53

34 246 461,45

 

3

Волинська

4 785 334,40

8 777 375,76

13 562 710,16

5 742 401,28

10 532 850,91

16 275 252,19

 

4

Дніпропетровська

56 028 201,02

16 763 736,17

72 791 937,19

67 233 841,23

20 116 483,40

87 350 324,63

 

5

Донецька

84 797 503,87

12 850 742,82

97 648 246,69

101 757 004,64

15 420 891,39

117 177 896,03

 

6

Житомирська

8 568 883,12

17 867 389,02

26 436 272,14

10 282 659,74

21 440 866,82

31 723 526,56

 

7

Закарпатська

5 671 780,29

12 390 144,71

18 061 925,01

6 806 136,35

14 868 173,66

21 674 310,01

 

8

Запорізька

37 547 497,55

6 781 384,55

44 328 882,10

45 056 997,06

8 137 661,46

53 194 658,52

 

9

Івано-Франківська

8 817 681,94

13 320 440,79

22 138 122,73

10 581 218,33

15 984 528,95

26 565 747,27

 

10

Київська

323 620,10

33 399 538,04

33 723 158,14

388 344,11

40 079 445,65

40 467 789,77

 

11

Кіровоградська

7 932 708,55

7 189 168,95

15 121 877,51

9 519 250,27

8 627 002,74

18 146 253,01

 

12

Луганська

37 232 584,78

15 657 084,30

52 889 669,07

44 679 101,73

18 788 501,16

63 467 602,89

 

13

Львівська

40 801 722,79

28 028 222,17

68 829 944,96

48 962 067,35

33 633 866,60

82 595 933,95

 

14

Миколаївська

25 742 871,60

6 059 298,06

31 802 169,66

30 891 445,92

7 271 157,67

38 162 603,59

 

15

Одеська

31 303 784,44

26 111 460,39

57 415 244,82

37 564 541,32

31 333 752,46

68 898 293,79

 

16

Полтавська

11 212 468,89

27 820 014,47

39 032 483,37

13 454 962,67

33 384 017,37

46 838 980,04

 

17

Рівненська

6 499 189,25

12 219 740,11

18 718 929,36

7 799 027,10

14 663 688,13

22 462 715,23

 

18

Сумська

11 268 584,67

10 866 186,09

22 134 770,76

13 522 301,61

13 039 423,30

26 561 724,91

 

19

Тернопільська

4 376 503,80

14 471 841,72

18 848 345,52

5 251 804,56

17 366 210,07

22 618 014,62

 

20

Харківська

82 360 368,95

19 574 776,27

101 935 145,22

98 832 442,74

23 489 731,53

122 322 174,27

 

21

Херсонська

50 868 307,07

4 944 456,61

55 812 763,68

61 041 968,48

5 933 347,93

66 975 316,41

 

22

Хмельницька

14 014 607,24

11 213 047,82

25 227 655,06

16 817 528,68

13 455 657,38

30 273 186,07

 

23

Черкаська

7 377 680,46

6 569 203,47

13 946 883,93

8 853 216,55

7 883 044,16

16 736 260,72

 

24

Чернівецька

21 088 953,70

10 703 292,66

31 792 246,37

25 306 744,45

12 843 951,20

38 150 695,64

 

25

Чернігівська

10 351 736,66

8 426 082,65

18 777 819,31

12 422 083,99

10 111 299,18

22 533 383,17

 

 

Всього

591 563 455,43

365 364 948,70

956 928 404,13

709 876 146,52

438 437 938,44

1 148 314 084,96

 

 

Внесення змін до Порядку покращить стан ведення Кадастру в частині об'єктивності, достовірності та повноти відомостей, а також позитивно вплине на збільшення надходжень до місцевого бюджету та його збалансованість, що відповідатиме основним принципам функціонування бюджетної системи України. 

Проблема, яку пропонується врегулювати поширюється на такі верстви суспільства:

 

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

Так

 

Держава

Так

 

Суб’єкти господарювання, у тому числі суб’єкти малого підприємництва

Так

 

 

 Проблема, яку пропонується врегулювати не може бути врегульована за рахунок ринкових механізмів, оскільки внесення відомостей до Кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

 

ІІ. Цілі державного регулювання 

Ціллю державного регулювання є створення регуляторного механізму для забезпечення внесення до Кадастру об'єктивних та достовірних відомостей про всі його об'єкти, а також забезпечить умови для справляння плати за землю за відповідні земельні ділянки з урахуванням їх цільового призначення, визначеного відповідно до Класифікації.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей 

Визначення альтернативних способів. 

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути так званий «statusquo», тобто збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком.

 

Вид альтернативи

Опис альтернативи

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

Відсутність механізму для наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями про земельні ділянки, недостатнє наповнення місцевого бюджету коштами від плати за землю.

Прийняття проекту регуляторного акта

Застосування в повній мірі принципів Кадастру при внесені відомостей, використання земельних ділянок відповідно до Класифікації та сплати земельного податку відповідно функціонального використання земельних ділянок.

 

Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей. 

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком, не забезпечує в повній мірі основні принципи ведення Кадастру а також наповнення місцевих бюджетів коштами від плати за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок. 

Прийняття проекту регуляторного акта, дозволить врегулювати зазначені питання. 

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1.

Відсутні

Відсутні

 

Альтернатива 2.

 

Забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю відповідно функціонального використання земельних ділянок та наповнення місцевого бюджету

Відсутні

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

 

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1.

Відсутні

Відсутні

Альтернатива 2.

Наявність об’єктивної, достовірної та повної інформації про об’єкти Кадастру

Відсутні

 

 Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

Кількість суб’єктів господарюван-ня, що підпадають під дію регулювання, одиниць

 

573

2674

187777

191024

Питома вага групи у загальній кількості, відсотків

 

0,3

1,4

98,3

100

 

  

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1.

Плата за землю не відповідає її функціональному використанню, як складової нормативної грошової оцінки земель, суперечить Класифікації

Витрати відсутні

Альтернатива 2.

Плата за землю відповідно до функціонального використання земельних ділянок, внесення об'єктивних та достовірних відомостей про земельні ділянки до Кадастру

Загальні витрати всіх суб’єктів господарювання, пов’язані з підвищенням плати за землю за рахунок зміні коду виду цільового призначення земельних ділянок, за перший рік становитимуть 39446456 грн, та 197232280 грн за 5 років.

 

Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва

 

Сумарні витрати за альтернативами

Сума витрат, гривень

Альтернатива 1. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці “Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта”)

0

Альтернатива 2. Сумарні витрати для суб’єктів господарювання великого і середнього підприємництва згідно з додатком 2 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (рядок 11 таблиці “Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта”)

Витрати пов’язані з підвищенням плати за землю за рахунок зміні коду виду цільового призначення земельних ділянок становитимуть: 118324,5 грн за перший рік та 591622,5 грн
за 5 років.

  

 IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

 

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

1

Відсутність механізму для наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями про земельні ділянки, недостатнє наповнення місцевого бюджету коштами від плати за землю.

Альтернатива 2

Внесення змін до Порядку

4

Застосування в повній мірі принципів Кадастру при внесені відомостей, використання земельних ділянок відповідно до Класифікації та сплати земельного податку відповідно функціонального використання земельних ділянок.

 

 

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 2

Внесення змін до Порядків

Застосування в повній мірі принципів Кадастру при внесені відомостей, використання земельних ділянок відповідно до Класифікації та сплати земельного податку відповідно функціо-нального використання земельних ділянок.(4 бали)

Витрати пов’язані з підвищенням плати за землю відповідно до функціонального викорис-тання земельних ділянок

 Проблема існувати не буде.

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

Відсутні (1 бал).

Відсутність механізму для наповнення Кадастру об'єктивними та достовірними відомостями про земельні ділянки, недостатнє наповнення місцевого бюджету коштами від плати за землю.

Витрати відсутні

Проблема продовжує існувати.

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 2

Внесення змін до Порядку

 Вирішення зазначеної проблеми

0

Альтернатива 1

Збереження чинного регулювання зазначених питань, визначене Порядком

 Існування проблеми

Х

 

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми 

Розв’язання визначеної проблеми можливо при запровадженні коефіцієнту функціонального використання Кф=3 для земельних ділянок у яких відсутній код видів цільового призначення земель, як регуляторного та мотиваційного механізму для власників та землекористувачів таких земельних ділянок щодо внесення ними відповідних змін до відомостей Кадастру і відповідного наповнення надходжень до місцевого бюджету за рахунок плати за землю. 

Заходи, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми: 

1) довести до відома суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з розробкою технічної документації з нормативної грошової оцінки земель про прийняття регуляторного акта; 

2) забезпечити інформування громадськості про зміни Порядків нормативної грошової оцінки земель шляхом оприлюднення відповідної інформації на веб-сайтах Мінагрополітики та Держгеокадастру. 

Дія регуляторного акта не передбачає необхідності перегляду вже розробленої та затвердженої відповідними органами місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

 

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

 

Витрати на виконання вимог регуляторного акта з боку органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб відсутні. Прийняття регуляторного акта не потребує створення нового центрального органу виконавчої влади або підрозділів у вже існуючих органах. 

Витрати для відповідних суб’єктів господарської діяльності пов’язані з виконанням вимог земельного, податкового та бюджетного законодавства в частині підвищення плати за землю власників та землекористувачів за земельні ділянки відповідно до Класифікації, наведені у розрахунках таких витрат.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта 

Строк дії регуляторного акта пропонується не обмежувати у часі. 

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. 

У разі прийняття нормативно-правового акта вищої юридичної сили, яким буде змінено регулювання методичних засад та процедури проведення
нормативної грошової оцінки, положення регуляторного акта будуть приведені у відповідність до такого нормативно-правового акта.
 

Термін набрання чинності регуляторним актом – відповідно до законодавства через три місяці після його офіційного оприлюднення.

 

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

 

Основними показниками результативності акта є: 

- надходження коштів до Державного бюджету у зв’язку з дією регуляторного акта не передбачається; 

- кількість фізичних та юридичних осіб, на яких поширюється дія акта, не обмежується; 

- обсяг коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та підприємницької діяльності на отримання нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 3 робочі дні (послуга безкоштовна); 

- рівень поінформованості суб’єктів господарювання та підприємницької діяльності, які використовуватимуть результати нормативної грошової оцінки – високий; 

- збільшення фіскального навантаження на суб’єктів господарювання – власників (користувачів) земельних ділянок, стосовно яких у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код виду цільового призначення земельної ділянки; 

- кількість земельних ділянок щодо яких внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру в частині зміни коду виду цільового призначення земельної ділянки; 

- кількість виданих витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

 

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта 

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом статистичного аналізу показників проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення під водними об’єктами. 

Повторне відстеження буде здійснено через рік після набуття чинності регуляторного акту, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін. 

Періодичне відстеження буде здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження. 

Для проведення відстеження у якості цільових груп будуть залучені суб’єкти господарювання які є розробниками документації із землеустрою та їх громадські об’єднання.

 

 

  

Перший заступник Міністра 

аграрної політики 

та продовольства України                                                                                                            Максим МАРТИНЮК

 

 

 ВИТРАТИ 

на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

 

Порядковий номер

Витрати

За перший рік

За п’ять років

1

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

206,5

1032,6

2

Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць

573

573

3

Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень

118324,5

591622,5

 

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

 

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо

0

0

0

Вид витрат

Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік)

Витрати за п’ять років

Збільшення плати за землю внаслідок запровадження регуляторного акта (розрахункове збільшення плати за землю при «базовій» ставці земельного податку 1% від нормативної грошової оцінки земель)

206,5

1032,6

 

 


 ТЕСТ 

малого підприємництва (М-Тест)

 

1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання не проводився. 

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі): 

кількість суб’єктів малого підприємництва, на яких поширюється регулювання: 190451 (одиниць), у тому числі малого підприємництва 2674 (одиниць) та мікропідприємництва 187777 (одиниць); 

питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 99,7% (відповідно до таблиці “Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання” додатка 1 до Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта). 

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

 

Порядковий номер

Найменування оцінки

У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за
п’ять років

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

1

Інші процедури:

підвищення плати за землю за рахунок зміни коду виду цільового призначення земельних ділянок

206,5

206,5

1032,6

2

Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць

190451

3

Сумарно, гривень

39328131,5

39328131,5

196640657,5

      

Витрати на адміністративні процедури для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування, а також бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва відсутні.

4. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

 

Порядковий номер

Показник

Перший рік регулювання (стартовий)

За п’ять років

1

Оцінка “прямих” витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

39328131,5

196640657,5

2

Оцінка вартості адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

0

0

3

Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого регулювання

39328131,5

196640657,5

4

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

0

0

5

Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання

39328131,5

196640657,5

 

5. Розроблення корегуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання не розроблялось.

 

 

 Перший заступник Міністра

аграрної політики

та продовольства України                                                                                                           Максим МАРТИНЮК 

ЗавантажитиРозмір
Додатки.docx28.51 КБ