Вітчизняні банки виявляють незначну зацікавленість у кредитуванні сільськогосподарського виробництва, що шкодить сільгоспвиробникам та негативно впливає на економіку країни. Тож аграрії повинні мати альтернативні варіанти кредитування. Одним із них може стати кредитування під заставу майбутнього врожаю, що передбачено у законопроекті «Про аграрні розписки».

Законопроект «Про аграрні розписки», переданий на підпис Президенту України, передбачає запровадження кредитування сільськогосподарських товаровиробників, у першу чергу дрібних та середніх, які не мають достатньо ліквідного майна, крім прав на майбутній урожай, під заставу цих розписок.

Вітчизняні банки виявляють незначну зацікавленість у кредитуванні сільськогосподарського виробництва, що шкодить сільгоспвиробникам та негативно впливає на економіку країни. Тож аграрії повинні мати альтернативні варіанти кредитування. Одним із них може стати кредитування під заставу майбутнього врожаю, що передбачено у законопроекті «Про аграрні розписки». Ухвалення закону дає можливість сільгосптоваровиробникам залучати матеріально-технічні та фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю та буде першим кроком на шляху становлення надійної системи комерційного фінансового забезпечення агропромислового сектору України.
Цей механізм полягає в наданні гарантій на поставку сільськогосподарської продукції або здійснення оплати після реалізації своєї сільськогосподарської продукції у майбутньому, взамін на отримання ресурсів (фінансових чи товарних) «вже сьогодні», для ведення сільськогосподарської діяльності.
«Необхідність ухвалення цього закону продиктована ситуацією, що склалася на сьогодні з кредитуванням сільськогосподарських товаровиробників, особливо середніх та дрібних, які практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків, навіть за умови існування державної програми щодо часткового відшкодування банківських відсотків», − зазначив Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.
Очільник відомства наголосив, що такий інструмент вже не перший рік застосовують у Бразилії, завдяки чому обсяги кредитування аграрного сектору щорічно складають 5 мільярдів доларів США. Досвід Бразилії може бути корисним і для українських товаровиробників з огляду на те, що він дозволить залучити додаткові кредитні ресурси, використовуючи свою продукцію як гарантію оплати під заставу майбутнього врожаю.
Завдяки законопроекту «Про аграрні розписки» надаватимуться інвестиційні переваги для здійснення коротко- та середньострокових інвестицій у сільськогосподарське виробництво, відбуватиметься інтеграція системи інвестування під заставу майбутнього врожаю з системою складських документів на зерно.
«Законопроект передбачає, що аграрні розписки видаватимуться виключно особам, котрі мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування нею на законних підставах для виробництва сільськогосподарської продукції. У випадку, коли право власності на земельну ділянку належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно», − зазначив Міністр.
Оскільки заставою виступає майбутній урожай, важливою складовою законопроекту є механізм моніторингу предметів застави, який дозволяє кредиторам ефективно захищати свої права у разі створення загрози предмету застави в результаті дій чи бездіяльності боржника.
За оцінками експертів, у перспективі аграрні розписки дадуть змогу охопити близько 30% коштів від постачальників матеріально-технічних ресурсів, трейдерів, переробних підприємств, близько 5% коштів банківських структур, що становитиме приблизно 45-50 млрд грн кредитних ресурсів для українського села щорічно.

Прес-служба Мінагрополітики